«Атака ЗСУ отримає потужний контрнаступ у відповідь». Російські ЗМІ про Україну
Ракетні обстріли мирних міст України вранці 1 травня путінські ЗМІ дружно назвали «ударами по об'єктах військово-промислового комплексу», якими «Росія зриває контрнаступ ЗСУ». Мовляв, ми знову ні до чого, руйнуємо будинки і людей вбиваємо не ми, просто це «російські сили завдали удару по залізничній інфраструктурі та складам із боєприпасами та паливно-мастильними матеріалами.., які ЗСУ копили для наступу на Запорізькому напрямку...».
«Напрошувалися дуже давно»
Газета «Вгляд» терміново знайшла відповідного «експерта» - «директора Музею військ ППО» якогось Юрія Кнутова, який охоче божиться, що «високоточні удари» завдаються російськими військовими в Україні виключно «по штабах та командних пунктах супротивника, а також по техніці, боєприпасах та особовому складу».
«Можна констатувати, що ми почали вживати заходів, щоб не допустити концентрації сил противника на окремих напрямках», – стратегічно міркує директор музею Кнутов. - Незважаючи на це, київська влада продовжує готуватися до контрнаступу. Тому нам необхідно робити дії, щоб завадити їм втілити свої плани в життя та зірвати контрнаступ».
«Наразі ми можемо помітити, що противник підтягує до лінії фронту комплекси ППО, зокрема ЗРК. Ми це все, звичайно, фіксуємо і за можливості знищуємо. Чим більше їх буде виведено з ладу, тим менше шансів, що ППО зможе прикривати українські війська, що наступають. Тому наша увага зосереджується на знищенні комплексів С-300, «Бук», а також зенітних самохідних установок «Гепард», які в ряді випадків можуть працювати по літаках і вертольотах, що низько летять», – вказує музейний стратег Кнутов.
Ще один «військовий аналітик», якийсь Михайло Онуфрієнко, заявляє на сторінках «Вгляда», що «за силою вибухів і повторної детонації можна вважати», що удари по Україні 1 травня «припали по складу з накопиченою для контрнаступу великою кількістю боєприпасів».
«Крім того, удари припали і по Павлоградському хімзаводу, який працює на оборонну промисловість України. Дивно, що ми не зробили цього раніше, оскільки там випускають вибухові речовини для оборонної промисловості», – нарікає «експерт».
«Також логічними та неминучими були прильоти залізничною інфраструктурою. Тривалий час ми завдавали ударів тільки по енергетичній інфраструктурі і не торкалися транспортної. Однак такі дії напрошувалися дуже давно», – хмурить брови «аналітик» Онуфрієнко.
«Якщо ми вже не знищуємо мости на лівобережжі, то як мінімум необхідно руйнувати залізничні вузли поблизу лінії фронту. Оскільки безпосередньо через них накопичуються постійні підкріплення напередодні майбутнього контрнаступу. Зрозуміло, що такий розвиток подій на користь противнику не піде. Водночас це навряд чи скасує сам наступ і необхідність протистояти йому. Тому зі свого боку ми робимо все, щоб полегшити собі відбиття контрудара в майбутньому», – робить висновок кремлівський «аналітик», анітрохи не соромлячись, що його країна завдає ударів по мирних містах України.
«Якщо Київ програє у контрнаступі...»
На сторінках офіційної «Парламентской газеты» знову виступив перший заступник голови Комітету Ради Федерації РФ з міжнародних справ Володимир Джабаров. Його «газетна» постійність пояснюється дуже просто – у минулому він генерал-майор ФСБ, а отже, Кремль може бути спокійним: Джабаров усе пояснить «правильно».
Ось і цього разу він впевнено переконує, що «контрнаступ України є об'єктом великої дезінформаційної гри».
«...Вона повинна заплутати супротивника, звідки і коли розпочнеться контрнаступ. На мою думку, Україна боїться, що внаслідок своєї атаки на нашу країну вона буде в результаті сама розгромлена. У військовому плані Росія сьогодні набагато більш зміцнена та підготовлена, ніж на початку лютого 2022 року. І якщо Київ програє у контрнаступі, то Україна може «посипатися». По-перше, вже зараз ми бачимо, як зростає кількість випадків дезертирства солдатів ЗСУ. По-друге, майже напевно атака ВСУ отримає потужний контрнаступ у відповідь з нашого боку, зупинити який Києву в нинішніх умовах буде дуже і дуже важко», - вкотре повторює кремлівські наративи Джабаров.
Плани України щодо «повернення країни до кордонів 1991 року» він називає «неприйнятними для Росії речами», а погрози Києва «припинити експорт російського газу в Європу, за винятком постачань через Україну», - такими, що «викликають посмішку».
«Україна щокроку хоче заробити на Росії, хоча скрізь кричить про війну з нашою країною доти, доки не знищить «останнього руського». Вважаю, що незабаром маршрут постачання газу до Європи через Україну може зовсім закритися – надто нестабільна ситуація у цій країні. А без такого транзиту Україна просто «помре» в економічному плані», - лякає Джабаров.
Він також майже впевнений, що «суперечності в Європі можуть зірвати постачання озброєнь в Україну».
«Європейці звикли забезпечувати свою безпеку останні півстоліття за рахунок США. А тепер американці кажуть, щоб вони оплачували виробництво та постачання озброєнь самі. Тому проблеми тут усередині ЄС можуть виникнути і проблеми серйозні», - переконує Джабаров.
Він не хоче «уподібнюватися теоретикам, які в 70-80-х роках міркували про «загниваючій Захід», а тому визнає, що «ЄС – досить потужна структура».
«Інша річ, що її міць грунтувалася багато в чому на співпраці з Росією. Саме це дозволило європейцям зробити сильний ривок в економіці. Тому впевнений, що позиції ЄС значно ослабнуть, а внутрішні протиріччя між інтересами таких країн, як Польща, країни Прибалтики, Словаччина, з одного боку, і, скажімо, Іспанією, Німеччиною чи Францією, з іншого, тільки наростатимуть», - намагається переконсти Джабаров, очевидно, передусім самого себе.
«Ніхто нікуди не побіжить»
Так звана «Свободная пресса» ставить питання, «наскільки всерйоз можна сприймати загрози кримчанам».
Заяви Президента України Володимира Зеленського про те, що українська армія перейде у контрнаступ та займе Крим, газету не лякають.
«Цікаво, йому самому не набридло? Або ця нісенітниця розрахована виключно на західну аудиторію. Яка свято вірить, що ЗСУ ось-ось зайдуть до Криму. До речі, говорячи про те, що «росіяни втечуть», він не боїться, що на Заході його неправильно зрозуміють? Адже українські нацисти неодноразово обіцяли всякі кари всім, хто співпрацював з «окупантами» або хоча б перейшов у російське громадянство. У цьому світлі заяву Зеленського можна сприймати як анонс геноциду та масових депортацій», - лякає вже сама «СП».
Якийсь «політичний оглядач» Сергій Веселовський погоджується із «СП», що «Зеленський не має вибору».
«Вірніше, йому його не залишили, загнавши в цугцванг: наступати не можна, бо це розгром і катастрофа України, а не наступати – отже, підставити американських демократів, яким потрібно терміново списати на війну все вкрадене ними з бюджету США. Зеленський судомно гальмує з контрнаступом, розуміючи, що жити йому залишилося рівно стільки, скільки протримаються до розгрому ЗСУ», - серйозно проголошує «оглядач» Веселовський.
І продовжує заспокоювати: «Україні поки є чим стримувати ЗС РФ, але для наступу немає ні достатньо техніки та боєприпасів до неї, ні навчених і злагоджених підрозділів, здатних виконувати поставлені американськими начальниками завдання. «Деокупація» Криму – ідея фікс, американська мрія. Неважливо, чи вірить хтось у здатність ЗСУ увійти на півострів, чи ні».
«Зеленський – майстер інформаційних перемог. Не має значення, що є насправді, важливо, що поширюється в інтернеті. Це і є країна в смартфоні, яка не бачить навколишнього, втупившись очима в монітор, з якого цілодобово ллється «правда»... Заходу Крим потрібен виключно як гострий ніж, встромлений у груди Росії», - наполягає «оглядач» Веселовський.
Вставляє свої «5 копійок» на сторінках «СП» і якийсь «директор Інституту ЄАЕС» Володимир Лепехін.
«Хоч би що вважали представники ЗСУ, українська преса і західні стратеги, Україна є наразі оборонною стороною. Зрозуміло, це порожня бравада, агітки, переоцінка своїх можливостей, спроба взяти на понт. Немає жодних сумнівів, що у разі атак на Крим населення півострова дасть українським військовим і НАТО серйозну відсіч. Ніхто нікуди не побіжить», - чомусь упевнений москвич Лепехін.
«Летіти на ціль, плануючи»
Московські «Известия» з цілком діловим виглядом розмірковують, «які високоточні бомби Росія застосовує у СВО», принагідно наголошуючи, що «нові види боєприпасів, що застосовуються проти України, в рази підвищили результативність бойової авіації».
«Известия» беруть за приклад один день, 28 квітня, коли російська авіація нібито вразила «86 артилерійських підрозділів ВФУ, живу силу та техніку у 112 районах».
«Щодня кількість точних та руйнівних ударів ВКС лише збільшується. Така ефективність роботи – результат застосування нових керованих плануючих авіабомб, які відносно недавно надійшли на озброєння ЗС РФ», – з гордістю вказують «Известия».
І знову діловито пояснюють: «Плануючі авіабомби – це зброя, яка використовується для поразки цілей на відстані, без входу літака до зони дії сил ППО противника. Вони отримали свою назву завдяки здатності летіти на ціль, плануючи у повітрі, без використання ракетних двигунів. Плануючі бомби можуть бути скинуті з літаків чи безпілотних літальних апаратів і мають різні типи бойових частин – звичайні, касетні чи навіть ядерні».
«Известия» відверто смакують, розповідаючи, як «уніфікований модуль планування та корекції (УМПК) у ході проведення спеціальної військової операції в Україні встановлюється на фугасні бомби ФАБ-500М62 – наймасовіші авіаційні боєприпаси ВКС Росії».
«Зважаючи на все, 500-кілограмові бомби з УМПК можуть застосовуватися з будь-якого модернізованого ударного літака ВКС Росії - Су-25СМ3, Су-35, Су-30СМ і Су-34 останніх модифікацій. Маса такої бомби, звісно, перевищує штатну масу неоперованого зразка. Але будь-який такий літак може нести 2-4 такі боєприпаси», - уточнюють «Известия».
І далі докладно розповідають, «як працює система наведення УМПК», як «для коригування курсу боєприпасу, що планує, використовується супутникова навігація», як «комп'ютерний мозок УМПК управляє крилами і оперенням боєприпасу» тощо.
«Із застосуванням високоточних керованих бомб ударна авіація ВКС Росії значно підвищує ефективність кожного бойового вильоту. І основне завдання промисловості зараз – забезпечити масове виробництво подібних унітарних боєприпасів та універсальних комплектів для оснащення звичайних бомб», – стурбовано укладають «Известия». А те, що застосування таких бомб забирає життя у мирних українців, кремлівську газету давно не хвилює.
Огляд підготував Михайло Карпенко, «ОстроВ»